Тема: Доброта й милосердя.
Мета: виховувати доброту, терпимість, милосердя, вміння прощати, розвивати
моральні якості, самооцінку, мовлення, довести до свідомості дітей, що добро й
милосердя чинять безкорисливо, викликати у дітей бажання творити добро, бути
милосердними й уникати злих вчинків.
Обладнання: запис пісні «Хай світом править доброта», «Зерно
добра».
Епіграф уроку
Добрі слова – це
сади.
Добрі слова – це
коріння.
Добрі слова – квіти.
Добрі слова –
плоди.
Девіз уроку:
Твори добро завжди і всюди!
На дошці записані
вислови:
● Життя дається людині на добрі справи.
● Доброта краща за красу. (Г.Гейне)
● Як
сонце – краса і прикраса неба, так велич душі – блиск і світоч всякого
милосердя.
(Д. Боккаачо)
● Не роби людині того, чого не бажаєш собію
(Конфуцій – давньокитайський філософ)
● Не заподій іншому болю способом, який і для
тебе буде болісний. (Буда)
● Поводься з друзями так, як хочеш щоб вони
поводилися з тобою. (Аристотель).
Звучить пісня С. Потері «Зерно добра»
-
Діти,
роздавши ребуси, ви дізнаєтеся, про що ми сьогодні будемо говорити на уроці.
Слово вчителя.
Доброта, благодійність і милосердя завжди були притаманні нашому народові.
Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному,
поділитися шматком хліба з голодним, дати притулок бездомному, захистити
старого і немічного, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.
Сказав мудрець:
-
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізняє від мавпи і звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!
Учитель. Діти, ми
вивчимо з вами закони математики, мови, природи, але набагато важливішими для
нас є закони людчності, взаємин між людьми. Сьогодні ми спробуємо довідатись
щось дуже важливе для всіх нас. Послухайте, яка історія трапилася давним давно.
Легенда про доброту
У старі часи жила
молода дівчина. Вона була дуже самотня. І звернулася тоді дівчина до доброго
чарівника із проханням про подругу, що супроводжувала б її все життя. Чарівник
пообіцяв виконати прохання рано – вранці, залишивши дівчині ніч на те, щоб вона
обміркувала, яку подругу хоче мати.
Чудовим раннім ранком дівчина прийшла в сад
до чарівника. Він вивій до неї 5 прекрасних дівчат і попросив вибрати собі у
вірні подруги тільки одну. Перша дівчина була для неї дуже багато одягнена. Ім’я її – Багатство.
Друга була дуже гарна. Ім’я її – Краса. Третя увесь час весело сміялася. Ім’я її – Радість.
Четверта була Удачею. А от п’ята дівчина була дуже
непримітною, без дорогого вбрання, без яскравої краси. Підійшовши до кожної з дівчат, наша героїня
заглянула їм в очі й відразу зробила свій вибір.
Як ви гадаєте яку з подруг вибрала дівчина? Чому?
Ти добро лиш
твори повсюди,
Хай тепло твої
повнить груди.
Ти посій та
доглянь пшеницю,
Ти вкопай і
почисть криницю.
Волю дай, нагодуйпташину,
Приласкай і навчи
дитину!
Бо людина у цьому
світі
Лиш добро повинна
творити!
Чинити по –
доброму допомагають людині моральні правила. Це такі правила, які допомагають
людям жити в добрі та злагоді. В основі цих правил знаходиться поннятя добра.
Добро можна
порівняти із сонцем: як за сонцем ми визначаємо пору року або дня, так і з
добром співвідносимо свої слова та вчинки.
Добро – це гарне
в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.
Протилежністю
добру є зло, лихо. Мудрі люди казали, що для того, щоб зрозуміти, що таке
добро, необхідно відчути на собі зло.
- Зроби свій вибір.
-
Боротьба
добра і зла виявляється у вчинках людини, її виборі, ставленні до себе та
інших.
«Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе», - це твердження
називають золотим правилом моралі. Воно
є ключем до того, як вибирати між добром і злом. Сама здатність до такого
вибору дає підстави для висновку, якою є та або інша людина – добра чи зла.
Робота в групах.
-
Пригадайте
або придумайте короткі ситуації, в яких доводилось б вибирати між добром та
злом.
Розкажіть ті ситуації класу та поясніть, чим керували ваші герої, коли
здійснювали вибір.
2. Поняття про доброчинність.
- Звичка - друга натура.
Гарна звичка піклуватися про інших. В українських родинах дітей завжди
вчили, що кожна людина невіддільна від близьких, від свого роду, сусідів,
громади, народу.
В Україні здавна існувала традиція: дівчинка – сирота вплітала в коси
блакитні стрічки. Кожний, хто мав совість, вважав за свій обов’язок допомогти такій
дитині, а також іншим бідним, убогим бідним. Особливо у свята благочестиві люди
намагалися нагодувати старців, роздати милостиню, вирушали у притулки, лікарні,
розносячи подарунки.
Як називається така діяльність людей, ви дізнаєтеся, коли утворите з двох
слів добро і чинити – одне складне слово.
Так, це слово доброчинність.
І в найбільшому горі і в найменшій печалі люди цінують співчуття, коли воно
щире.
Чуже горе не залишає байдужими народи.
Землетруси, паводки, а тепер і терористичні акти змусили нас поновому
оцінити відомі закони людяності: чужого горя не буває.
Як вчините, якщо...
1)
Плаче
дівчинка:
А) скажете лагідне слово;
Б) запитаєте, чому плаче;
В) Пройдете мимо.
2) Старший хлопчик ображає молодшого:
А) Обороните;
Б) Будете спостерігати;
В) Пройдете мимо, ніби не помітили.
3) Маленький котик сидить високо на дереві, нявчить і не може злізти:
А) Пройдете мимо;
Б) Полізите на дерево знімати котика;
В) Покличете на допомогу лорослих.
Народна мудрість про добро та зло.
На партах – конверт з розрізаними на частини прислів’ями
(записані на картках.)
-
Хто
швидше об ‘єднає половинки?
Добре ім’я
Зліша від вовка
За добро
Краще від багатства
Добром платять
Зла людина
Улиху годину
А злого уникай
Перший крок до добра –
Пізнаєш вірну людину
Не роби зла
Все добре переймай
(Добре ім’я краще від багатства.
За добро добром платять.
Зла людина зліша від вовка.
У лиху годину пізнаєш вірну людину.
Все добре переймай, а злого уникай.
Перший крок до добра – не роби зла.)
Бесіда.
Що сталося б зі світом, якби в ньому раптом не стало доброти?
Чи траплялися у вашому житті випадки, коли вас не справедливо кривдили,
хоча ви ставилися до оточуючих по-доброму й усім допомогали?
Розкажіть про випадки, коли чиясь допомога заподіяла вам шкоду.
Як ви гадаєте, чи важко бути добрим?
Як ви гадаєте, чи може доброта зцілити людину?
Творче завдання «Добрий вчинок».
Учитель поділяє учнів на групи і записує на дошці низку ситуацій:
● людина постійно запізнюєтся;
● людина часто хворіє;
● людина не вміє готувати;
● людина не хоче вчитися;
● людина обманює близьких;
● людина не може знайти роботу;
● людина мріє мати домашню тварину.
Кожна групаобирає ситуацію і пропонує два способи допомогти людині: перший
– справжня допомога, що є дійсно добрим вчинком, другий – удавана допомога, що
може спричинити людині шкоду.
Слово вчителя.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта, не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте,
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримаєтся людство. Чи втратило
сьогодні свою цінність милосердя? Чи не звівся його широкий зміст до поняття
«дрібна милостиня»? Чи є поряд із нами люди, які потребують допомоги?
В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх людей. Майже двісті тисяч
із них не здатні не здатні подбати про себе. П’ятнадцять
тисяч самотніх живуть у
будинках-інтернатах. Усіх цих людей поєднує одне – немічність.
Понад міліон наших земляків живе нині у злиднях. Юлизько тридцяти тисяч із
них не мають гідного житла. Сімдесят тисяч громадян нашої держави змушені
існувати на мізерну пенсію. Ці сумні цифри лякають. Проте вони – правда життя,
яку ми маємо знати і намагатися змінити на краще.
Мабуть, важко уявити, що люди можуть страждати не лише від хвороб або
бідності. Душевний біль може спричинити і холодна байдужість оточуючих,
непривітність. І як образливе слово може поранити душу, так привітне слово може
зцілити її.
Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.
Чи перший біль, чи то останній,
Коли б то знати на перед!
Кажімо більше ніжних слів.
Комусь всміхаймось ненароком.
То не життя людське коротке,
Короткі в нас слова черстві!
Кажімо більше ніжних слів!
Лікування добротою потребують не тільки фізично немічні або самотні, але й
здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям
потрібне і тим, хто залишається байдужим до несправедливості та чужого горя.
Не нарікай на глухість душ людських
І не гостри в злобі на них зубів...
А ти, що людям доброго зробив,
Що вимагаєш доброти від них?
Чого мовчиш, подумай і збагни,
Але уже з низької висоти.
І зваж і переваж, а хто є ти?
І зваживши нцкого не вини.
А сам в своє більмо дші заглянь,
Чи там хоч раз добром світила рать
І променем світилося святим?
І ти збагнеш, що до своїх страждань
Не відгукнеться власна глухомань.
А ти шукаєш в людях доброти!
У старовину церковні дзвони використовували не лише для сповіщання прихожан
про початок чи закінчення богослужінь. Дзвони збирали громаду. У них били на
сполох під час пожежі або ворожого нашестя, збирали місцеву громаду для надання
спільної допомоги родині вдовиці або сиріт.
Сьогодні церковні звони також б’ють на сполох,
закликаючи нас до Милосердя і Доброти. Бо тільки ці вічні цінності роблять нас справжніми людьми. Будьмо
милосердні!
-
Один
рік має 365 днів.
Кожен день – 24 години.
Кожна година – 60 хвилин.
Отже, рік має 525 600 хвилин.
Як багато часу нам дає Бог! Але яку частину цього часу ми придцляємо добрим
справам?!
Гра в колі друзів «Я дарую тобі...»
Спалахнула свічечка
Ніжним полум’ям.
Підійти погрітися,
Кому холодно...
В центрі кола горить свічечка, яка є символом добра і чистоти. Діти
висловлюють добрі побажання один одному, передаючи умовний символ добра(це може
бути склянна кулька або дерев’яна писанка).
Останні мають бути слова, сказані хором: «Хай
торжествують світло і доброта!»
На доброті існує світ,
І добротою пахне хліб.
І мирне небо в школу йти –
Це також вияв доброти.
І до дітей люблов свята –
Це чистота і доброта.
Учень. Зло нічого не дає, крім зла.
Учениця. Мудрість завше доброю була.
(Звучить пісня “Хай світом править доброта”)
Учитель. Дорогі
діти! Я сподіваюся, що після нашої
розмови ви станете уважніше ставитися
до своїх рідних і близьких. Спасибі вам за вашу увагу й добре серце!
Навчаймося добра, як вчаться мови діти,
Щоб потім все життя його творить святе.
Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,
Тримаймо у серцях, як сонце золоте.
Даруймо для людей
погожі дні весняні,
Щоб щедрим садом вік святився небокрай,
Щоби беріз пісні лунвли до нестями
І повнився добром наш дім і рідний край.
Лікуймо наші зболені серця,
Лікуймо наші душі зачерствілі,
Несімо правди непогасний стяг –
І кривда в нашу долю не поцілить.
Є ще спасіння від недуг людських,
Джерела віднайдімо лиш цілющі...
Мов подорожником торкнімося до них
Й добром розквітнуть, просвітліють душі.
Скропімо серце щире, нечерстве
Людського милосердя еліксиром,
Воно, хоч кволе, знову оживе,
У справедливість й людяність повірить.
Комментариев нет:
Отправить комментарий